Перевезти людину, яка не встає з ліжка, можна без травм і зайвого стресу, якщо заздалегідь продумати три речі: як її перекласти, як спустити до машини і як вона лежатиме в дорозі. Нижче зібрано практичні особливості транспортування лежачих хворих: від оцінки стану до розміщення на новому місці.
Оцінка стану перед поїздкою
Перше питання, на яке потрібно відповісти: чи стабільна людина зараз. Якщо за останні дні з'явилися нові симптоми (висока температура, посилення задишки, сплутаність свідомості, біль у грудях, різке падіння тиску), поїздку краще відкласти і спершу показати людину лікарю. Плановий переїзд не повинен збігатися з гострим станом.
Якщо людину виписують із лікарні, попросіть лікуючого лікаря прямо сказати, чи можна її перевозити сидячи, напівсидячи чи тільки лежачи, і чи потрібен медичний супровід. Ця відповідь визначає, який транспорт замовляти. Після перелому шийки стегна, операції на хребті чи свіжого інсульту обмеження бувають суворими, і вгадувати їх самостійно не варто.
Для поїздки, яка триватиме кілька годин, корисно за день-два записувати тиск і пульс зранку та ввечері. Так ви побачите звичні для цієї людини показники і зможете зорієнтуватися, якщо в дорозі вони зміняться. Ці записи також знадобляться персоналу на новому місці.
Що зібрати в дорогу
Речі краще розділити на дві частини: те, що їде в багажнику, і сумку, яка весь час під рукою в салоні. У сумці для салону мають бути:
- паспорт, медичні виписки, висновки лікарів, список препаратів із дозуваннями та часом прийому;
- ліки на день поїздки і запас на кілька днів, розкладені по прийомах;
- підгузки або вбирні труси на всю дорогу з запасом, одноразові пелюшки, вологі серветки, рукавички, пакети для сміття;
- вода в пляшці з поїльником або трубочкою, легкий перекус, якщо людина може їсти в дорозі;
- плед, змінний комплект одягу, кілька подушок або валиків різного розміру;
- телефон із заряджним пристроєм і номерами лікаря та закладу, куди ви їдете.
Ліки, які людина приймає за годинником (від тиску, серцеві, протиепілептичні, інсулін, препарати від хвороби Паркінсона), не можна пропускати через дорогу. Розрахуйте, на яку годину припадає прийом, і дайте препарат на зупинці. Інсулін влітку потребує термосумки. Якщо ви не впевнені, чи можна змістити час прийому, запитайте лікаря заздалегідь.
Перед виїздом бажано поміняти підгузок і пелюшку, навіть якщо попередній ще сухий. Це дає кілька спокійних годин і зменшує ризик подразнення шкіри.
Медична бригада чи санітарний транспорт
Бригада екстреної допомоги (103) виїжджає до людей у невідкладному стані: інсульт, інфаркт, важка травма, втрата свідомості, різке погіршення дихання. Для планового переїзду з квартири до пансіонату чи до родичів екстрену бригаду не викликають. Для цього існує приватний санітарний транспорт: машина з ношами, кріплення для них, водій і, за домовленістю, носії.
Медичний супровід (лікар або фельдшер у салоні) варто замовляти, коли людина залежить від кисню, має нестабільний тиск чи ритм, нещодавно перенесла операцію, або коли лікар прямо сказав, що в дорозі потрібен контроль стану. У решті випадків достатньо санітарного транспорту без лікаря, але з людьми, які вміють перекладати і переносити лежачого.
Під час замовлення уточніть кілька речей. Чи є в машині ноші з регульованим підголів'ям? Чи приїде бригада носіїв, і скільки їх буде? Чи є крісло-носилки для сходів? Чи можна взяти з собою супровідника? Скільки зупинок закладено в маршрут? Від відповідей залежить, чи доведеться вам шукати сусідів на допомогу.
Звичайний легковий автомобіль підходить лише тоді, коли людина може сидіти з опорою весь час поїздки і їй дозволено сидіти. Для більшості лежачих хворих це не так. Спроба посадити на заднє сидіння людину, яка не тримає корпус, закінчується тим, що вона сповзає, і на першому ж гальмуванні її доводиться ловити.
Як перекласти лежачу людину з ліжка на ноші чи крісло
Перекладають щонайменше вдвох, а людину з великою вагою або з переломом краще вчотирьох. Хтось один керує і рахує вголос («на три»), решта рухаються синхронно. Людину попереджають про кожен рух, навіть якщо здається, що вона не розуміє.
Найменше навантаження на спину доглядача і на шкіру хворого дає ковзне простирадло. Це гладкий рукав або полотно, яке підкладають під людину, перевертаючи її на бік. Після цього її підтягують на ноші вздовж площини, а не піднімають. Якщо ковзного простирадла немає, підійде звичайне міцне простирадло, складене вдвоє: двоє людей з кожного боку тримають його краї, скручені ближче до тіла, і на рахунок переміщують людину.
Ноші ставлять впритул до ліжка, на одному рівні з ним або трохи нижче. Колеса ліжка і ношів фіксують. Зазор між ними можна перекрити дошкою для переміщення або складеною ковдрою, щоб рука чи нога не провалилася.
Щоб не зірвати спину, доглядачам допомагають кілька простих правил. Ноги ставлять на ширину плечей, коліна згинають, спину тримають прямо, вантаж наближають до себе. Тягнуть, а не піднімають, і не скручують корпус з вантажем у руках: розвертаються ногами. Хапати людину під пахви не можна: так легко пошкодити плечовий суглоб, особливо паралізовану руку після інсульту.
Пересадка на крісло-каталку можлива, коли людина може хоча б недовго сидіти. Крісло ставлять під кутом до ліжка з боку здорової ноги, гальма фіксують, підніжки відкидають. Людину спершу садять на край ліжка, дають кілька хвилин, щоб не запаморочилося, потім переміщують, обхопивши за пояс або тримаючи за пояс-ручку.
Спуск сходами в багатоповерхівці без ліфта
У старих п'ятиповерхівках сходові марші вузькі, а розворот між поверхами тісний. Жорсткі ноші там часто не проходять. Тоді використовують м'які ноші з ручками (по три-чотири з кожного боку) або крісло-носилки, у якому людину везуть напівсидячи і пристібають ременями.
Головне правило на сходах: голова повинна бути вище ніг. При спуску людину несуть ногами вперед, при підйомі головою вперед. Так менше приливає кров до голови і людина не відчуває, що падає.
На м'яких ношах сходами несуть щонайменше четверо. Той, хто йде знизу, тримає основну вагу, тому ним має бути найсильніший. Темп повільний, кожен крок оголошують. Перед спуском варто пройти маршрут порожняком: прибрати велосипеди, візочки, килимки, відчинити двері під'їзду і зафіксувати їх. Людину пристібають або щільно загортають у ковдру, руки кладуть на груди, щоб вони не чіплялися за поручні.
Якщо носіїв немає, а сусідів кликати незручно, краще одразу замовити санітарний транспорт з бригадою носіїв. Падіння зі сходів з лежачою людиною на руках небезпечне для всіх, і економія на кількох помічниках цього не варта.
Положення тіла в дорозі при різних станах
Як укласти людину в машині, залежить від того, що з нею сталося. Загальні орієнтири такі, але конкретні обмеження для вашого родича краще уточнити в лікаря.
Після інсульту людину зазвичай везуть з трохи піднятим головним кінцем, якщо лікар не дав інших вказівок. Паралізовану руку підкладають на подушку, щоб вона не звисала і не тягнула плечовий суглоб. При порушеному ковтанні людину не кладуть пласко на спину: краще напівсидячи або на боці, щоб слина і можлива блювота не потрапили в дихальні шляхи.
При переломі шийки стегна до операції людину перевозять лише лежачи, з фіксованою ногою, і переважно санітарним транспортом. Після операції положення залежить від типу втручання, тому спитайте хірурга, як можна лежати і чи можна згинати ногу в кульшовому суглобі. Часто між коліна кладуть подушку, щоб прооперована нога не схрещувалася і не розверталася всередину.
Людям із серцевою недостатністю і задишкою лежати пласко важко: дихання погіршується. Їх везуть напівсидячи, з піднятою спиною, ноги можна опустити трохи нижче. Якщо людина вдома спить на кількох подушках, у машині потрібне таке саме положення. Якщо призначено кисень, перевірте, на скільки годин вистачить балона, і візьміть запас.
Ноші обов'язково фіксують, а людину пристібають ременями. Різке гальмування для лежачого непристебнутого пасажира набагато небезпечніше, ніж для сидячого.
Пролежні, холод і спека: як захистити тіло в дорозі
Пролежень може почати формуватися за кілька годин тиску на одну ділянку, особливо в худої людини або при нетриманні. Найуразливіші місця: крижі, п'яти, лопатки, лікті, потилиця, а при положенні на боці стегно і щиколотки. Під п'яти кладуть валик під гомілки так, щоб п'яти висіли в повітрі. Під крижі можна покласти протипролежневу подушку. Складки простирадла, ґудзики, шви на одязі під спиною тиснуть сильніше, ніж здається.
У довгій поїздці положення змінюють на кожній зупинці: трохи повертають на бік, підкладають подушку під спину, потім на інший бік. Мокрий підгузок прискорює ушкодження шкіри, тому його міняють, щойно він наповнився.
Літні люди гірше відчувають холод і спеку. Узимку салон прогрівають до того, як людину винесуть з під'їзду, а на виході з дому загортають у ковдру з головою (обличчя відкрите). Влітку уникайте прямого сонця на ношах, не залишайте людину в припаркованій машині навіть на кілька хвилин, давайте пити частіше. Кондиціонер не повинен дути прямо на людину.
Людина з деменцією в дорозі
Для людини з деменцією зміна обстановки часто стає джерелом сильної тривоги. Вона може не розуміти, куди і навіщо її везуть, вимагати зупинитися, намагатися відстебнутися, плакати чи сердитися. Довгі пояснення за кілька днів зазвичай не допомагають: людина забуває, але тривога лишається. Краще коротко і спокійно сказати про поїздку в день виїзду, простими словами.
У дорогу варто взяти знайомі речі: улюблений плед, подушку, фотографію, предмет, який людина часто тримає в руках. Поруч має їхати той, кого вона впізнає і кому довіряє. Тихе спокійне мовлення, знайома музика, можливість тримати когось за руку працюють краще за вмовляння.
Не сперечайтеся, якщо людина каже щось, що не відповідає дійсності. Переведіть розмову, запропонуйте попити, поговоріть про те, що вона любить. Якщо лікар призначав препарати для зменшення тривожності або для сну, обговоріть з ним заздалегідь, чи доречно дати їх перед поїздкою. Самостійно давати заспокійливі без призначення не варто: у літніх людей вони можуть посилити сплутаність і підвищити ризик падіння.
На зупинках обирайте тихі місця, а не людні заправки з гучною музикою. Будьте готові до того, що поїздка триватиме довше, ніж планувалося.
Довга міжміська поїздка: зупинки, пиття, туалет
При переїзді в інше місто закладайте зупинку орієнтовно кожні півтори-дві години, а за потреби частіше. На зупинці міняють положення тіла, перевіряють підгузок, дають попити, вимірюють тиск, якщо людина схильна до його коливань.
Родичі іноді обмежують пиття, щоб «не було проблем у дорозі». Для літньої людини це погана ідея: зневоднення швидко призводить до слабкості, запаморочення, сплутаності, а влітку і до перегріву. Давайте пити невеликими ковтками, якщо людина може безпечно ковтати. При порушеному ковтанні пийте тільки в положенні сидячи або напівсидячи і з загусником, якщо його рекомендував лікар.
Для туалету в машині знадобляться вбирні пелюшки, підгузки, чоловічий сечоприймач або судно. Міняти підгузок на ношах зручніше вдвох: один повертає людину на бік і притримує, другий працює. Брудне відразу складають у пакет. Ширма або плед на вікнах допомагають зберегти приватність.
Їжа в дорозі має бути легкою і звичною для людини. Нові продукти, жирне і газоване краще залишити до приїзду.
Якщо стан погіршився в дорозі
Зупиніть машину в безпечному місці і оцініть, що відбувається. Телефонуйте за номером 103 (екстрена медична допомога) або 112 (загальний номер екстрених служб), якщо помітили щось з цього:
- перекошене обличчя, слабкість в руці чи нозі з одного боку, раптово порушена мова;
- біль або тиск у грудях, різко посилена задишка, посиніння губ;
- людина не відповідає, не прокидається, з'явилися судоми;
- сильна блювота, кровотеча, різке падіння тиску з блідістю і холодним потом.
Диспетчеру потрібно назвати місце, де ви перебуваєте. На трасі орієнтуйтеся на найближчий населений пункт, кілометровий стовпчик, назву заправки. Опишіть, що сталося і коли. Виконуйте вказівки диспетчера і не кладіть слухавку першими.
Поки чекаєте бригаду, не давайте їсти і пити людині, яка погано тримає голову, сонна або не може ковтати. Якщо вона без свідомості, але дихає, і є ризик блювоти, повернути на бік допомагає зберегти дихальні шляхи вільними, якщо немає підозри на травму хребта. Не давайте ліки, яких людина зазвичай не приймає, без вказівки диспетчера чи лікаря. Список препаратів і медичні виписки віддайте бригаді.
Якщо стан не такий гострий (людина неспокійна, скаржиться на дискомфорт, змерзла), допомагає зупинка, зміна положення, вода, перевірка підгузка і час.
Прибуття і розміщення на новому місці
Зателефонуйте заздалегідь і скажіть, о котрій приблизно приїдете. Так ліжко буде застелене, а людей для перекладання не доведеться шукати в останню хвилину. На місці людину спершу кладуть у ліжко, дають відпочити і попити, міняють підгузок, оглядають шкіру на крижах і п'ятах після дороги. Розбирати речі і обговорювати документи краще вже після цього.
Персоналу варто передати не лише ліки і виписки, а й побутові подробиці: як людина звикла спати, що любить їсти, як показує, що їй боляче або хочеться в туалет, що її заспокоює. Для людини з деменцією ці деталі допомагають пережити перші дні без зайвої тривоги.
Деякі родини з Чернігова і області хочуть, щоб людина жила за містом, у селі, де тихіше. Для цього є будинок «Родинна Турбота» в Брусилові Чернігівської області (вул. Ямальська, 10). Перед такою поїздкою варто заздалегідь уточнити маршрут і час у дорозі, щоб правильно спланувати прийом ліків і зміну підгузка. Про умови проживання розказано на сторінці про пансіонат у Чернігівській області.
Якщо ж важливо, щоб людина залишилася в межах міста і родичі могли частіше приїжджати, є будинок у самому Чернігові, на пров. Заньковецької, 6. Для лежачого хворого, який переїжджає з іншого району міста, дорога в межах міста коротша, і частина підготовчих пунктів з цієї статті там спрощуються. Умови проживання описано на сторінці про будинок для літніх людей у Чернігові.
Перші кілька днів людина може гірше спати, менше їсти, бути дратівливою або плаксивою. Це звична реакція на переїзд. Якщо ж з'являються нові симптоми або стан явно погіршується, потрібна консультація лікаря.
Що отримує лежачий хворий у пансіонатах мережі «Родинна Турбота»
Мережа «Родинна Турбота» має чотири приватні будинки для людей похилого віку: у Чернігові, у селі Брусилів Чернігівської області, у Черкасах і біля Луцька (с. Струмівка Волинської області). У них приймають лежачих і маломобільних людей, а також тих, хто переніс інсульт, інфаркт, перелом, операцію чи тривале лікування. Людей з деменцією і порушеннями пам'яті також приймають, рішення про поселення розглядається індивідуально.
Для лежачого мешканця після переїзду головне, щоб догляд не переривався. Персонал працює цілодобово і чергує вночі, допомагає з гігієною, годуванням, зміною білизни при нетриманні, доглядає за шкірою і регулярно змінює положення тіла для профілактики пролежнів. Людям з деменцією забезпечують спокійне середовище, передбачуваний розпорядок і нагляд.
Препарати, призначені лікарем, дають з урахуванням інформації від родичів, тому список ліків, який ви везете в дорозі, знадобиться і тут. Персонал стежить за апетитом, сном і настроєм і повідомляє родичам про помітні зміни. Харчування чотириразове, меню коригують з урахуванням стану здоров'я і рекомендацій лікаря, зокрема при діабеті, проблемах з ковтанням і після інсульту. Кімнати розраховані на 2-5 місць, з меблями і телевізором. Можна обрати постійне або тимчасове проживання, а відвідування родичів узгоджуються заздалегідь.
Пансіонат не є лікувальним закладом і не замінює лікування, діагностику чи медичну реабілітацію. Якщо людині потрібне лікування, його продовжують за призначенням лікаря.
Як домовитися про переїзд
Щоб обговорити стан вашого родича, можливість поселення і підготовку до переїзду, зателефонуйте за номером +38 (063) 539 05 03. Консультації проводять з 8:00 до 22:00. Можна також залишити заявку на сайті: вам передзвонять орієнтовно за 10-15 хвилин.
