Відгуки

Хочу подякувати колективу за ставлення до мого дідуся. Він у поважному віці, погано чує і може по кілька разів перепитувати одне й те саме. Бачив особисто, що працівники реагують на це спокійно, без роздратування. Сам дідусь теж говорить про них добре. Для мене саме ставлення до людини було одним із головних критеріїв при виборі пансіонату.

Пансіонат шукали для тітки, у якої немає власних дітей. Раніше ми з сестрою приїжджали по черзі, привозили продукти, допомагали прибирати, але з часом цього стало мало. Зараз тітка живе тут і, здається, навіть стала спокійнішою. Їй подобається, що поруч постійно є люди. Коли телефоную ввечері, часто чую не скарги на самотність, як раніше, а розповіді про те, з ким вона сьогодні розмовляла. Для нас це велика зміна.

Мама проживає в «Родинній Турботі» не так давно. Поки враження позитивні. У кімнаті чисто, мама охайна, персонал привітний. Особливо добре, що вона тепер не проводить цілий день на самоті.

Найскладніше було переконати тата, що переїзд не означає, що родина від нього відмовляється. Перші дні він постійно просив забрати його додому. Працівники поставилися до цього спокійно, багато з ним розмовляли, допомагали звикнути. Поступово ситуація змінилася. Тепер, коли приїжджаю, він уже не збирає речі додому, а навпаки розповідає, з ким познайомився і що було протягом дня. Велика подяка саме за цей період адаптації.

Шукали місце для бабусі неподалік від родичів, щоб можна було часто навідувати. Після переїзду вона адаптувалася приблизно за пару тижнів. Зараз уже знає персонал, сусідів і почувається набагато впевненіше. Загальне враження хороше.

Дякую дівчатам, які доглядають за моєю мамою. Вона вже погано пересувається і навіть звичайні побутові справи без сторонньої допомоги даються їй складно. Я приїжджаю регулярно, тому бачу все сама: мама чистенька, постіль та речі в порядку, до персоналу ставиться добре. Особливо ціную, що зі мною нормально спілкуються і можна запитати про те, як минув день.

Дідуся розмістили тут тимчасово, поки робили ремонт у його квартирі. У результаті він сам захотів залишитися довше. Вдома більшу частину дня сидів перед телевізором, а тут принаймні є постійне спілкування. Нам такий варіант теж підійшов, бо не потрібно щодня переживати, чи все з ним гаразд.

Влаштовували сюди свекруху. Дуже хвилювалися через харчування, бо вона досить вибаглива і не все їсть. Перший час постійно запитувала, чи їй усе підходить. На диво, особливих нарікань не було. Зараз вона вже звикла до нового режиму. Дякую працівникам за терпіння і за те, що прислухаються до літньої людини, а не просто вирішують усе за неї.

Батько залишався вдома один, а ми з братом постійно по черзі до нього їздили. У якийсь момент зрозуміли, що цього вже недостатньо. У «Родинній Турботі» він постійно серед людей і може отримати допомогу, коли вона потрібна. Нам стало значно спокійніше.

Моя мама завжди була дуже самостійною, тому розмову про пансіонат сприйняла важко. Ми домовилися просто приїхати та подивитися умови. Після знайомства з персоналом вона погодилася спробувати. Зараз минуло кілька місяців, мама вже освоїлася, спілкується з сусідками, має свій звичний розпорядок. Коли приїжджаю, бачу її охайною і в хорошому настрої. Для мене це найкраще підтвердження, що з вибором ми не помилилися.